Важливі новини щодня — додайте «Експерт» в улюблені джерела Google
Китай висадив близько 78 млрд дерев, перетворюючи пустельні та напівпустельні території на зелені зони. Озеленення справді принесло більше опадів, однак дослідники виявили парадокс: доступної води в багатьох регіонах стало менше.
Науковці проаналізували, як змінювався земний покрив Китаю протягом 2001–2020 років. За цей час країна значно наростила площу лісів завдяки масштабним програмам відновлення екосистем.
Серед них — проєкт «Велика зелена стіна», програма Grain for Green та програма захисту природних лісів. Загалом від початку 1980-х років у Китаї висадили близько 78 млрд дерев.
Лише за досліджені 20 років площа лісів збільшилася на 226 тис. квадратних кілометрів. Водночас пасовищ поменшало на 158 тис. квадратних кілометрів, а пустельних і безплідних земель — на 107 тис. квадратних кілометрів.
Озеленення помітно змінило кругообіг води. Рослинність почала випаровувати більше вологи, що сприяло утворенню додаткових опадів.
У середньому щорічне випаровування збільшувалося на 1,71 мм, тоді як кількість опадів — лише на 1,24 мм. Тобто рослини забирали води більше, ніж поверталося на землю у вигляді дощу.
У результаті доступність води, яку дослідники розраховували як різницю між опадами та випаровуванням, щороку скорочувалася в середньому на 0,46 мм.
Особливо показовими виявилися території, де колишні пасовища перетворили на ліси. Такі зміни збільшили випаровування на 8,44 млрд кубометрів води на рік.
Додаткових опадів при цьому випадало лише 5,08 млрд кубометрів. Різниця становила 3,36 млрд кубометрів доступної води щороку.
Причому випарувана деревами вода не обов’язково поверталася дощем у тому самому місці. Атмосферні потоки могли переносити її на сотні кілометрів, тому одні регіони втрачали воду, а інші отримували додаткові опади.
Найбільше виграло Тибетське нагір’я, де доступність води збільшувалася на 0,38 мм щороку.
Зовсім інша картина склалася у Східному мусонному регіоні, де показник зменшувався на 0,59 мм на рік. У посушливому північно-західному регіоні падіння сягнуло 1,14 мм.
За розрахунками дослідників, північний захід щороку фактично передавав Тибетському нагір’ю 0,52 мм опадів і доступної води через атмосферне перенесення вологи.
Проблема особливо гостра через нерівномірний розподіл водних ресурсів у самому Китаї. На півночі країни живе близько 46% населення та розташовано 60% орних земель, але на цей регіон припадає лише приблизно 20% запасів води.
Дослідники наголошують, що успішність масштабного озеленення не можна вимірювати лише кількістю висаджених дерев або площею нових лісів. Рослинність може посилювати випаровування та збільшувати кількість дощів, але частина цієї вологи здатна випадати вже в іншому регіоні або навіть за межами країни.
