
Звичайна кішка з американського притулку виявилася носійкою незвичайної генетичної особливості: 70% досліджених клітин її крові мають жіночі хромосоми, а решта 30% — чоловічі. Господарі підозрюють, що їхня улюблениця може бути рідкісною генетичною химерою, хоча остаточно підтвердити це поки не вдалося.
Кішку на ім’я Клео родина забрала у грудні 2025 року з американського притулку North Shore Animal League of America. Тварина одразу привертала увагу незвичайною зовнішністю: її мордочка вкрита рудими, білими та темними смугами, а очі мають різне забарвлення.
Одне око Клео блакитне, тоді як інше — жовто-зелене. Проте найбільший сюрприз чекав на нових власників після ознайомлення з ветеринарними документами кішки.
Результати аналізів показали, що приблизно 70% досліджених клітин крові тварини мають жіночий набір статевих хромосом XX. Водночас у решти 30% клітин виявили чоловічий набір XY.
У ветеринарній документації також зафіксували інтерсекс-особливість розвитку репродуктивної системи Клео. Під час стерилізації ветеринари видалили тварині чоловічі репродуктивні органи.
При цьому проблем із сечовивідною системою лікарі не виявили. Ветеринари також не очікують довгострокових ускладнень, пов’язаних із незвичайним розвитком статевої системи.
Після знайомства з результатами аналізів господарі припустили, що Клео може бути генетичною химерою. Так називають організми, у яких одночасно існують клітини з різними генетичними наборами, що походять від двох окремих запліднених яйцеклітин.
Подібне явище може виникнути на ранньому етапі ембріонального розвитку, коли два зародки зливаються в один організм. У результаті різні тканини можуть містити клітини з неоднаковими наборами хромосом.
Однак результати одного аналізу крові ще не доводять, що Клео справді є генетичною химерою. Існують інші можливі пояснення, зокрема кров’яний химеризм, коли відмінні клітинні лінії виявляють лише в крові.
Ще один варіант — генетичний мозаїцизм, за якого клітини з різними генетичними характеристиками виникають з однієї заплідненої яйцеклітини. Щоб встановити справжню причину незвичайних результатів, необхідно дослідити інші тканини тварини.
Особливий вигляд Клео також привертає увагу через повну гетерохромію — явище, коли райдужки очей мають різні кольори. У більшості випадків така особливість не впливає на зір тварини.
Водночас незвичайне поєднання кольорів шерсті саме по собі не доводить наявності химеризму. У триколірних і черепахових котів руді та темні ділянки можуть виникати через випадкове вимкнення однієї з двох X-хромосом у різних клітинах шкіри.
Господарі Клео також розглядають можливість соматичної мутації, яка могла вплинути на візерунок її хутра. Такі генетичні зміни виникають уже після запліднення та присутні лише в частині клітин організму, однак цю версію поки не підтвердили аналізами.
Випадки справжнього химеризму серед котів уже відомі науковцям. У березні 2026 року дослідники описали триколірного кота, в якого виявили клітинні лінії XX та XY не лише в крові, а й у волосяних фолікулах і слині.
Саме дослідження кількох типів тканин дозволило генетикам підтвердити химеризм у тієї тварини. У випадку Клео подібних результатів поки немає, тому її генетична особливість залишається предметом припущень.
Дослідження забарвлення котів також допомагають ученим розкривати інші генетичні загадки. У жовтні 2026 року дві незалежні групи науковців встановили механізм появи рудої шерсті та пояснили, чому повністю руді кішки трапляються значно рідше за котів.
На японському острові Цусіма генетики досліджували рідкісних леопардових котів із незвично короткими хвостами. Аналіз не підтвердив їхнього схрещування з домашніми тваринами, тому походження цієї особливості поки залишається невідомим.
Ще одне незвичайне відкриття зробили в Болівії, де дослідники виявили новий вид дикої кішки, яку спочатку сприйняли за домашню. Розпізнати раніше невідомого представника котячих допомогли особливі пропорції морди, округлі вуха та плямисте забарвлення.
🌟 Читайте «Експерт» у своєму смартфоні — додайте нас в Google Discover





