Азовське море може перетворитися на соляні поклади: вчені пояснили появу акул

Азовське море поступово стає солонішим, а в далекому майбутньому на його місці теоретично можуть утворитися соляні поклади. Українські науковці пояснили, чому змінюється екосистема моря, як за останні десятиліття скоротилася кількість видів риб та чи становлять небезпеку акули-катрани, яких помічають у його водах.

Про це розповіла в інтерв’ю УНІАН гідрологиня та професорка Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу Людмила Архипова.

Азовське море переживає тривалі екологічні зміни, пов’язані зі зростанням солоності води. Цей процес впливає на умови існування риб та інших морських організмів і може суттєво змінити вигляд водойми в майбутньому.

За словами Людмили Архипової, одна з головних причин засолення полягає в особливостях самого моря. Азов є надзвичайно мілководним: його середня глибина становить приблизно 8–11 метрів, а максимальна не перевищує 15 метрів.

Через невелику глибину вода швидко прогрівається, що посилює випаровування. Підвищення температури повітря на тлі глобальних кліматичних змін додатково сприяє збільшенню концентрації солей.

Другим важливим чинником стало скорочення надходження прісної води з річок Дон і Кубань. Особливо помітні зміни відбулися після спорудження Цимлянського водосховища на Дону в середині XX століття.

До будівництва водосховища середня солоність Азовського моря становила приблизно 11 проміле. Через 25–30 років цей показник збільшився до 13 проміле, а в окремих районах, за деякими оцінками, досягав 14–16 проміле і більше.

Водночас стверджувати, що Азовське море вже зрівнялося за солоністю із Чорним, науковці не беруться. Середня солоність чорноморських вод становить близько 17 проміле, тоді як точні сучасні показники для Азову залишаються невідомими через обмеження досліджень під час російської окупації.

Зміни солоності позначилися на біорізноманітті. За словами Архипової, у середині минулого століття в Азовському морі налічувалося приблизно 140 видів риб, а сама водойма вважалася однією з найпродуктивніших у світі за кількістю риби на одиницю площі.

Нині, за оцінкою дослідниці, кількість видів і підвидів риб скоротилася майже вдвічі — приблизно до 70–80. Водночас видів, які мають помітне промислове значення, залишилося значно менше.

При цьому Архипова не вважає російську окупацію головною безпосередньою причиною зростання солоності. Вона пояснює цей процес насамперед кліматичними змінами та наслідками давнього втручання у водний режим річок.

Натомість бойові дії створюють інші серйозні загрози для морської екосистеми. Знищення суден, розливи нафтопродуктів і вибухи в акваторії можуть завдавати шкоди морським організмам та їхньому середовищу існування.

Особливу увагу привертають припущення щодо далекого майбутнього Азовського моря. Архипова порівняла його засолення з геологічними процесами, які в минулому призвели до утворення великих соляних родовищ.

Приблизно 300 мільйонів років тому на території сучасних Бахмута та Соледара існували давні морські басейни. Внаслідок випаровування води там поступово накопичувалися соляні відклади.

Подібні геологічні процеси відбувалися й на території сучасних Прикарпаття та Закарпаття, де колись простягалися води давнього океану Тетіс.

Сучасним прикладом активного накопичення солей є Сиваш — мілководна затока, відокремлена від Азовського моря Арабатською стрілкою. Її глибина переважно менша за метр, а солоність у різних частинах може коливатися від 22 до 260 проміле.

За словами професорки, якщо процеси засолення триватимуть упродовж надзвичайно тривалого часу, на місці Азовського моря теоретично можуть сформуватися соляні відклади. Дослідниця припустила, що через мільйон років нащадки сучасних українців, можливо, навіть видобуватимуть там сіль.

Водночас це лише сценарій далекого геологічного майбутнього, а не прогноз неминучого зникнення моря. Його подальший стан залежатиме від клімату, надходження річкової води та інших природних процесів.

У ближчій перспективі, зокрема протягом наступного десятиліття, науковиця допускає подальші зміни видового складу риб. Частина організмів, пристосованих до менш солоної води, може втрачати сприятливі умови існування, тоді як інші види отримуватимуть можливості для поширення.

Після деокупації українського узбережжя ситуацію, за оцінкою Архипової, можна буде частково поліпшувати завдяки природоохоронним заходам і відновленню рибних ресурсів. Одним із можливих напрямів вона назвала зариблення видами, пристосованими до підвищеної солоності, хоча такі дії потребуватимуть екологічного обґрунтування.

Окрему увагу науковці приділили появі акул у водах Азовського моря. Кандидат біологічних наук Максим Височин пояснив, що повідомлення про катранів не свідчать про появу нового небезпечного виду.

Катран — невелика хижа акула, яка природно мешкає в Чорноморсько-Азовському басейні. За словами дослідника, заходи цих риб до Азовського моря фіксували й раніше, тому сам факт їхньої присутності не є аномалією.

Основу раціону катранів становлять невеликі риби, зокрема хамса та мерланг. Оскільки хамса поширена в Азовському морі, вона могла приваблювати туди акул і в минулому.

Катрани віддають перевагу прохолоднішим і солонішим водам, тому в Чорному морі їхня популяція традиційно була чисельнішою. Підвищення солоності Азову теоретично може створювати для цих хижаків сприятливіші умови.

Однак підтверджень того, що кількість катранів в Азовському морі останнім часом суттєво збільшилася, немає. Для встановлення таких змін потрібні регулярні наукові спостереження, які наразі ускладнені війною.

Максим Височин також пояснив, чому швидкого розмноження цих акул очікувати не варто. Катрани пізно досягають статевої зрілості, а розвиток потомства в організмі самки триває приблизно два роки.

Через такі біологічні особливості популяція не здатна стрімко збільшуватися лише завдяки народженню молоді. Проте чисельність акул у конкретній акваторії може змінюватися внаслідок їхніх міграцій із Чорного моря.

Для людей катран зазвичай не становить небезпеки. Його поява біля узбережжя не означає, що Азовське море перетворюється на середовище, небезпечне для відпочивальників через акул.

Як природний хижак катран впливає на чисельність риб, якими харчується, але це звичайна складова морських харчових ланцюгів. Науковець не бачить підстав вважати, що присутність цього виду сама собою може прискорити руйнування екосистеми Азовського моря.

За оцінкою Височина, значно серйознішу загрозу для морської природи становлять зміни водного режиму, підвищення солоності, забруднення та наслідки воєнних дій. Визначити реальний вплив можливої зміни чисельності катранів на інші види риб можна буде лише після спеціальних досліджень.



🌟 Читайте «Експерт» у своєму смартфоні — додайте нас в Google Discover

Пов'язані записи

Утеплення квартири може обернутися грибком: експерт назвав небезпечну помилку

Індивідуальне утеплення квартири ззовні може не лише не зберегти тепло, а й призвести до появи вологи, плісняви та грибка. Енергетичний експерт Геннадій Рябцев пояснив, чому дорогі фасадні роботи не завжди…

Гроші на картці витрачаються легше, ніж готівка: чому оплата телефоном майже не відчувається

При оплаті готівкою ви відкриваєте гаманець, дістаєте купюри, віддаєте їх продавцю та отримуєте решту. Коли платите смартфоном, достатньо одного руху — піднести його до термінала. Сума списана, а через кілька…

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *