Люди, які протягом перших років життя споживали менше цукру, через десятиліття мали нижчий ризик розвитку кількох видів раку. Найбільшу різницю виявили щодо раку печінки — ризик у цій групі був на 69% нижчим.

Науковці проаналізували дані 64 761 людини, які народилися у Великій Британії в 1951–1956 роках. Провести незвичайне порівняння дозволили обставини, що склалися в країні після Другої світової війни.

У той період у Великій Британії діяло суворе нормування продуктів, зокрема цукру. Обмеження скасували у вересні 1953 року, після чого його середнє споживання швидко збільшилося приблизно вдвічі.

Дослідники порівняли людей, чиї перші 1000 днів життя — від зачаття приблизно до дворічного віку — припали на період обмеженого споживання цукру, з тими, хто з раннього віку жив уже після скасування нормування.

Через десятиліття між двома групами виявили відмінності у стані здоров’я. Особливо помітною була різниця щодо деяких онкологічних захворювань.

У людей, які в ранньому віці жили за обмеженого споживання цукру, ризик раку печінки був на 69% нижчим. Для раку передміхурової залози різниця становила 52%.

Ризик раку легень був нижчим на 41%, прямої кишки — на 40%, а молочної залози — на 36%. Водночас дослідники не стверджують, що саме обмеження цукру безпосередньо спричинило таке зниження ризику.

Ще одну відмінність виявили під час дослідження теломер — ділянок на кінцях хромосом, які захищають генетичний матеріал. У людей із групи раннього обмеження цукру вони були довшими.

За оцінкою науковців, ця різниця відповідала приблизно 2,2 року меншого біологічного старіння. Автори роботи припускають, що харчування на початку життя може впливати на організм одразу кількома шляхами.

Один із можливих механізмів пов’язаний із формуванням метаболізму, внутрішніх органів та імунної системи. Інший може полягати в харчових звичках, які закладаються в дитинстві та зберігаються в дорослому віці.

Дослідники встановили, що люди, які в ранньому дитинстві потрапили під нормування цукру, навіть через десятиліття в середньому їли менше солодкого. Вони також споживали менші порції та мали різноманітніший раціон.

Співавтор роботи Вейлун Чжан пояснив, що кількість солодкого, до якої людина звикає на самому початку життя, може надовго сформувати її смакові вподобання.

Водночас робота має спостережний характер. Тому її результати показують зв’язок між раннім споживанням цукру та здоров’ям у подальшому житті, але не доводять, що саме цукор був безпосередньою причиною виявлених відмінностей.

Результати узгоджуються з попередніми дослідженнями, у яких обмежене споживання цукру в дитинстві пов’язували з нижчим ризиком деяких хронічних захворювань, кращими показниками серцево-судинного здоров’я та меншим ризиком хвороби Альцгеймера.

🌟 Читайте «Експерт» у своєму смартфоні — додайте нас в Google Discover