
Кофеїн виявився здатним впливати на одну з найдавніших систем, за допомогою яких клітини контролюють енергію, стрес і ріст. У дослідах на дріжджах саме цей механізм був пов’язаний із подовженням тривалості їхнього життя.
Дослідники вивчали дію кофеїну на дріжджі Schizosaccharomyces pombe. Цей одноклітинний організм широко використовують у біології, оскільки багато фундаментальних процесів у його клітинах мають аналоги в складніших організмів.
Експерименти показали, що кофеїн активує сигнальний шлях, пов’язаний з AMPK — клітинним сенсором, який реагує на запас енергії. Він допомагає клітині змінювати роботу залежно від доступності поживних речовин та інших умов.
Раніше вчені припускали, що кофеїн впливає на старіння переважно через пригнічення комплексу TORC1, який контролює ріст і метаболізм. Нова робота показала, що механізм складніший: кофеїн діє на TORC1 опосередковано через систему AMPK.
У дріжджів під дією кофеїну активувалися білки Ssp1, Ssp2 та регуляторна субодиниця Amk2. У результаті змінювалася швидкість клітинного поділу, а також реакція клітин на стрес.
Особливо показовими стали досліди з тривалістю життя. Кофеїн подовжував так звану хронологічну тривалість життя звичайних клітин дріжджів, але цей ефект зникав, коли вчені порушували роботу ключових компонентів шляху AMPK. Це вказує, що саме ця система необхідна для такого ефекту.
Дослідники також перевірили, як кофеїн впливає на клітини за пошкодження ДНК. Виявилося, що AMPK бере участь і в реакції на тривалий генотоксичний стрес, хоча вплив кофеїну в таких умовах не завжди був захисним.
Зокрема, автори припускають, що кофеїн у поєднанні з деякими речовинами, які пошкоджують ДНК, може навіть підвищувати чутливість клітин до такого впливу. Тому результати не можна зводити до простого висновку, що кофеїн «захищає ДНК».
Сам механізм AMPK дуже давній і добре зберігся в процесі еволюції. Саме тому вчені вважають його перспективною мішенню для подальших досліджень старіння та здорового довголіття.
Водночас робота не доводить, що кава або кофеїн подовжують життя людини. Експерименти проводили на дріжджах, а автори лише припускають, що вивчення подібних механізмів у складніших організмів може дати нові результати.
🌟 Читайте «Експерт» у своєму смартфоні — додайте нас в Google Discover





