Не кожні проблемні стосунки варто намагатися врятувати будь-якою ціною. Психотерапевт Ніколас Перселл пояснює, що байдужість або емоційну дистанцію іноді ще можна подолати, але контроль, приниження та насильство вже свідчать про небезпечну модель стосунків.

За словами Перселла, деякі шлюби роками існують майже без тепла і турботи, але це ще не завжди означає кінець. У частини пар після відвертої роботи над проблемами вдається повернути близькість і згадати, чому вони колись були разом.

Інша ситуація виникає там, де зневага, образи й постійні конфлікти стають нормою. Такі пари можуть роками жити поруч, не відчуваючи близькості, але водночас боятися самого розриву.

Найнебезпечнішим Перселл вважає сценарій, у якому один із партнерів поступово позбавляє іншого самостійності. Це може починатися з постійних запитань про місцезнаходження, вимог швидко відповідати на повідомлення та контролю кожного кроку.

З часом така поведінка може переходити у стеження, ізоляцію та фізичне насильство. У таких випадках терапевт не радить говорити про «спільні проблеми пари», адже це може розмивати відповідальність того, хто завдає шкоди.

На його думку, якщо існування шлюбу вимагає постійного приниження або руйнування одного з партнерів, залишатися в ньому небезпечно. Людина поступово втрачає здоров’я, впевненість у собі та відчуття власної особистості.

Окремою причиною залишатися у важких стосунках часто стають діти. Перселл наголошує, що вони все одно бачать модель поведінки між дорослими й можуть сприйняти її як нормальну для майбутніх стосунків.

Вихід із небезпечного союзу теж може бути складним через гроші, житло, дітей або страх осуду. Крім того, саме момент розриву нерідко стає періодом найбільшого ризику, якщо партнер схильний до агресії та контролю.

Тому психотерапевт радить у таких ситуаціях не діяти імпульсивно, а заздалегідь продумати безпечний вихід. Допомогти можуть спеціалізовані служби з протидії домашньому насильству, друзі або консультанти, які знають реальний масштаб проблеми.

Водночас здорові стосунки мають іншу основу. Дослідження показують, що для задоволеності парою особливо важливе відчуття, що партнер вас справді бачить, розуміє і сприймає серйозно.

Саме така емоційна чуйність допомагає легше переживати конфлікти та знаходити компроміси. У психології це пов’язують із так званим ефектом Мікеланджело, коли партнер не намагається вас переробити, а допомагає розкрити власний потенціал.

🌟 Читайте «Експерт» у своєму смартфоні — додайте нас в Google Discover